Про історію створення інтернету речей

Кевін Ештон придумав абревіатуру IoT (від англійського Internet of Things), але цього чоловіка є ще, що сказати. Він стверджує, що ми живемо в епоху «пост-стандартів», і до цифрової безпеки повинні поставитися вкрай серйозно.

Під терміном «інтернет речей» (IoT) мається на увазі світ, де все вдома (електроприлади, автомобілі, предмети в місті, обладнання заводів) - виявиться підключеними до інтернету. Мета - отримувати інформацію в реальному часі, що дозволить блискавично приймати рішення. Наприклад, якщо на певній вулиці переповнений сміттєвий бак, то працівник відповідної служби дізнається про це в реальному часі і зможе негайно вирішити проблему.

Сам Кевін вважає, що зробив багато більше важливих речей, крім придуманого терміна, який він використовував в якості назви презентації в Powerpoint майже 20 років тому. Що ж думає сам Кевін Ештон про створену ним концепцію інтернету речей?

Які ключові зміни принесе IoT світу?

Кращу якість життя.

Для цього і потрібні технології.

Наприклад, використання телефону для діагностики захворювань. Одне з найбільш поширених смертельних захворювань - хронічна обструктивна хвороба легень. Зазвичай для її діагностики необхідно спеціальне дороге медичне обладнання, яке є не у всіх куточках світу. Але сьогодні практично у всіх є мобільний телефон, а це все одно, що носити IoT в кишені - набір датчиків, підключених до мережі. І, якщо подути в мобільний пристрій і завантажити ці звукові хвилі в інтернет, алгоритми автоматичного розпізнавання зможуть провести їх аналіз та визначити, чи страждає людина даним захворюванням. Це всього лише один приклад того, на що здатний IoT. Ештон говорить, що йому не подобається думати про технології в контексті ефективності і продуктивності. Для нього суть прогресу - в поліпшенні якості життя людей.

Історія походження терміна «інтернет речей»

Це було в 1999. Тоді Кевін Ештон працював в Procter & Gamble (P & G), йому було 28 років, і він намагався вирішити одну проблему: найбільш популярні товари їх марки складно було купити в магазинах. Він з'ясував, що швидше розкуповували ті товари, які найбільше рекламувалися. Це була проблема інформації. Він вирішив цю проблему, встановивши на товари P & G датчики, підключені до мережі (щоб знати, коли їх уже немає на складі). Його ідея здавалася божевільною в 90-і роки. Люди підключалися до інтернету через модеми dial up, зв'язок був дуже повільним і займав телефонну лінію. Ештону довелося переконати виконавчих директорів P & G, які були набагато старші за нього, встановити датчики всюди. Він зрозумів, що, використовуючи слово «інтернет» в доводах, шансів привернути увагу до своєї ідеї у нього буде більше. Адже в 1998 всі менеджери розуміли, яку важливу роль відіграє інтернет. Слово «речі» прийшло завдяки ідеї про вбудовані в стіл комп'ютери або чогось подібного, так як гаджети з часом ставали все менше і доступніше. Спочатку ідея була розпливчатою і неясною, але досить привабливою, щоб почати дослідження в Массачусетському технологічному інституті (MIT). Поки Ештон працював над своєю ідеєю, він провів тисячі презентацій по всьому світу.

З 2005 по 2008 про інтернет речей практично не чули. Але з 2009 цей термін стали широко використовувати. Деякі пов'язують це з появою Twitter. Саме там вперше вжили абревіатуру IoT, яка поширилася по всьому світу.

Як змінилася ідея про потенціал IoT за останні 20 років

Спочатку замислювалося встановити датчики, підключені до мережі. Це повинно було стати великою і важливою подією, адже тоді дані можна було б переміщати з комп'ютера в інтернет. Дана концепція викликала багато суперечок і протиріч. Корпоративний світ не поспішав переміщати свою інформацію в он-лайн хмарне сховище. Інтернет існував для маркетингу та інформації, якої хотіли поділитися з клієнтом, а не для надійного зберігання конфіденційних даних. Але ніхто не міг передбачити швидке поширення мереж wifi, мобільних пристроїв, потенціал розумних телефонів, технологію GPS. Все це сталося дуже швидко в 2000-х роках. А в 90-ті про таке навіть не говорили.

Людей може налякати ідея про тотальної залежності від інтернету. Наприклад, що станеться, якщо в майбутньому автомобіль залишиться без підключення до мережі? Нове завжди вселяє страх. Також було і з електрикою. Це нормально, і на все є відповідь. Існують фундаментальні системи, які мають достатню локальну підтримку, а створені мережі характеризуються підвищеною потужністю. Звичайно, є крайні ситуації, як природні катастрофи. Але вони трапляються нечасто, а їх наслідки ліквідуються швидко. Найбільш важливі системи, наприклад, лікарні, додатково захищені.

Проблеми і перспективи впровадження IoT

На сьогодні апаратне забезпечення - не проблема, воно доступне і надійне. Зв'язок теж. Ці проблеми залишилися в 90-х. Високошвидкісні мережі гарантують доступ до інтернету в будь-якому місці.

Ми живемо в світі пост-стандартів. Простий приклад. Як тільки з'явився інтернет, ми користувалися Yahoo, який намагався класифікувати інформацію в інтернеті практично вручну, відповідно до своїх критеріїв. Пізніше прийшов Google, в якому класифікація відбувається автоматично. Невпорядкований світ Всесвітньої павутини (World Wide Web) організують ретельно розроблені алгоритми, і ми зможемо знайти те, що шукаємо, практично відразу. Зараз ті, хто розробляють веб-сторінки, намагаються зрозуміти, як працюють алгоритми Google, і підлаштуватися під них. Тобто, є алгоритми, і, якщо вони стають досить важливими, фахівці-розробники намагаються адаптувати свій продукт під них.

IoT безперервно створює величезний обсяг інформації в реальному часі. Щоб її використовувати, потрібно вміти аналізувати. Людина з такою кількістю даних не впорається, а машини можуть. Звертати увагу на головне і робити розумні висновки можуть лише одиниці. І це головна проблема на сьогоднішній день.